Утешеньице Сводит губы от мыслей горьких, Утешает одна диалектика, Если начал жизнь ипохондриком, Значит кончишь ее хэппиэндриком  
Подарочек А. Ч. Наивная черновицкая песенка про вино, ждущее губ (есть и музыка, но как-то в другой раз) Пора бы камням расцвесть  ...
Читати далі →

«Люблю твое одиночество. Что еще? Твою пустую жизнь. Что еще? Твой  блеклый взгляд. Что еще? Твой потертый свитер. Что еще? То, что тебе ничего ни от кого не надо» Экран погас и на нем закрутилась странная забавная штучка.«Неужели так заметно, и то, и другое, и третье&ra...
Читати далі →

Продовження серії віршиків. Для специфічного кола читачів.


НЕ МЕЧТАЙ СЛИШКОМ МЕЛКО

Не мечтай слишком мелко – счастья себе не желай

Больно не делай себе – счастья себе не желай.

Как плоско смеются, ликуют – счастья себе не желай.
Читати далі →

Ще кілька молодих віршиків моїх. Щоправда, не втримався, дещо дописав. Майже до жіночих свят))) Так чи інакше повязане з жінками.

Письмо в… У меня тут в глазах  Твой взгляд остался…  Смотрю на мир своими серыми…  А чувствую… твоими серым...
Читати далі →

Чи задумувався хтось із вас, що штовхає «нормальних» на перший погляд людей на творчість? 
Мабуть, ні. Творчим людям і так все зрозуміло, а іншим просто начхати. І це дійсно так. 
Що відрізняє нормальну людину від творчої? 
От про це я і хотів би поділитися ...
Читати далі →